Асцит черевної порожнини: симптоми, причини, діагностика та лікування

Асцит являє собою стан, при якому відбувається накопичення рідини в черевній порожнині у кількості, що перевищує 25 мг.

Характерними симптомами хвороби є збільшений живіт, проблеми з диханням, болі в черевній порожнині, відчуття розпирання або тяжкості. У більш ніж 80 відсотків випадків асцит провокується цирозом печінки останньої стадії.

Це пов’язано з дегенерацією органу і неправильним кровообігом, сприяє скупченню води. Рідина при асциті буває двох типів: ексудат (запального характеру) і транссудат (не запального характеру).

Зміст

Асцит: що це таке

Асцит – це накопичення води або рідини в черевної порожнини, що призводить до візуального збільшення об’єму живота і підвищення маси тіла пацієнта. У більшості випадків рідина (від 100 мг до 20 л) є транссудатом, тобто носить не запальний характер.

Асцит черевної порожнини на початку себе ніяк не проявляє, для нього характерно поступове прогресування. Як правило, асцит є наслідком іншого, вже наявного захворювання, тому його лікування досить ускладнене.

До хвороб, що провокує асцит, відносять:

цироз печінки, підвищення тиску в портальній системі;
тромбоз нижньої порожнистої та ворітної вени печінки;
ниркову недостатність;
інші гострі або хронічні хвороби нирок;
нефроз;
інфекційні та запальні захворювання кишечнику;
захворювання підшлункової залози;
серцеву недостатність;
запалення серозної оболонки серця;
онкологію;
туберкульоз;
водянку картатої тканини (анасарка);
скупчення слизу в порожнинах (псевдомиксома).

Симптоми захворювання

Прояв клінічного асциту можливо тільки тоді, коли в очеревині скупчилася велика кількість води.

Характерними симптомами асциту черевної порожнини є:

відчуття розпирання в очеревині;
тривалі болі в області живота;
печія;
відрижка;
нудота;
збільшений живіт (звисає в положенні стоячи, сидячи – розпливається в сторони);
видима сітка кровоносних судин в місці розтягнення;
опуклий пупок;
задишка;
порушення роботи серцевого м’яза.

За наявності онкологічних захворювань асцит розвивається повільно (від декількох тижнів до декількох місяців). У зв’язку з цим його виявлення вкрай утруднено.

Стадії асциту черевної порожнини

Розвиток водянки живота проходить 3 стадії:

транзиторну (близько 400 мл рідини в очеревині; невелике здуття живота);

помірну (близько 5 л рідини в черевній порожнині; збої в роботі органів травлення, наявність задишки; перитоніт, а також серцева та дихальна недостатність при відсутності лікування асциту);

напружену (до 20 л води в черевній порожнині; важкий стан хворого, що характеризується нестабільною роботою життєво важливих органів).

Діагностика

Діагноз «асцит черевної порожнини» встановлюється шляхом проведення звичайної пальпації, якщо в процесі лікар відчуває вага в животі або якщо при легкому наголосі лунає тимпанічний перкуторний звук.

Для подальшої діагностики пацієнтові знадобиться здати аналізи крові і сечі, а також пройти ряд обстежень. Зазвичай призначають ультразвукове дослідження органів черевної порожнини і парацентез (забір рідини з живота). Іноді може бути показане проведення імунологічних досліджень.

Дані методи дозволяють виявити стадію захворювання, а також допомагають визначитися з загальним курсом лікування.

Лікування асциту черевної порожнини

Лікування асциту черевної порожнини при наявності онкології слід проводити комплексно. Першорядним є видалення зайвої води, так як затягування з даною процедурою лише призведе до розвитку різних ускладнень.

Надлишок рідини виводиться через прокол і її подальше відкачування (лапароцентез). Дану процедуру краще проводити через 14 днів після початку перебігу асциту. Процесу виведення також сприяє прийом сечогінних препаратів, а дотримання дієти знизить внутрішньочеревний тиск.

Слід знати, що хіміотерапія є дієвим методом при раку кишечника. А онкологія жіночої репродуктивної системи та шлунку погано піддається впливу хіміопрепаратів.

Медикаментозні засоби

Викачування надлишку води з організму проводять за допомогою прийому діуретиків. Препарати цієї групи сприяють переходу рідини в кровотік, що автоматично знижує її рівень в очеревині.

На початку хворому прописують невелику дозу з метою зниження ймовірності виникнення ускладнень. Зазвичай призначають Амілорид, Альдактон, Верошпірон або Тріамтерен.

Основним принципом застосування сечогінних засобів є поступове підвищення дозування. Це дозволяє уникнути вимивання значної кількості калію з організму. Паралельно в курс лікування входить його прийом через вітаміни. Також показано застосування гепатопротекторів для захисту печінки.

Прийом сечогінних препаратів постійно контролюється лікарем. При необхідності коригується дозування, а діуретики неефективні замінюються на більш сильні (Діхлотіазід, Триампур).

Одночасно з сечогінними засобами використовуються препарати, які зміцнюють судини (Діосмін, вітаміни С і Р), і препарати, що перешкоджають втраті рідини судин (Реополіглюкін). Для покращення метаболізму в печінці прописують білкові кошти (концентрат плазми, Альбумін). Бактеріальний асцит вимагає призначення інших препаратів (таких, які борються з рада підприємців типом мікроорганізмів).

Дієта при асциті черевної порожнини

Пацієнт з асцитом черевної порожнини повинен виробити в собі ряд харчових звичок:

знизити споживання рідини;
відмовитися від солі (вона сприяє затримці води в організмі людини);
виключити жирну їжу;
знизити кількість горіхів в раціоні;
замінити свіжі фрукти на сухі;
замість супів і борщів пити бульйон з травами (петрушка, кріп, фенхель, селера сприяють видаленню надлишку рідини з організму);
дозволено вживати м’ясо кролика, курки, індички.

Лапароцентез: як відкачують рідину

Лапароцентез являє собою пункційний метод видалення рідини від очеревини. За один сеанс виводять близько 4 л, так як позбавлення від більшої кількості ексудату здатне призвести до колапсу. Серед наслідків проколу черевної порожнини відзначають різні запалення, утворення спайок та інші ускладнення.

Тому лапароцентез показаний пацієнтам з напруженим або рефрактерний асцитом. При цьому, якщо рідину, що накопичилася у великій кількості, встановлюють катетер або троакара. У другому випадку ексудат вільно витікає в підставлену ємність.

Шунт Левіна

Шунт Левіна являє собою трубку з пластику, яка вставляється в живіт і доходить до дна тазу. Шунт скріплений клапаном з трубкою з силікону, яка веде до яремної і верхньої порожнистої вен шиї.

За допомогою регулювання клапана абдомінальний рідина надходить прямо в шийні вени. Це дозволяє збільшити об’єм крові безпосередньо в системі кровотоку за рахунок надлишку води в очеревині. Шунт Левіна використовується для лікування рефрактерного асциту, який відрізняє стійкість до медикаментів і швидкий рецидив після операції.

Народні методи боротьби з асцитом

Слід пам’ятати, що народні засоби не сприяють зціленню від асциту, а лише полегшення симптомів і більш швидкому виведенню зайвої рідини з організму.

Методи народної медицини однозначно ефективні, однак перед їх застосуванням необхідно порадитися зі своїм лікарем. Загальна кількість рідини в добу при асциті черевній порожнині не повинно перевищувати один літр.

Відвар із стручків квасолі

12 засушених стручків квасолі залити 1 л води. Кип’ятити на невеликому вогні близько 10 хвилин. Зняти з плити, дати настоятися протягом 20 хвилин. Процідити. Пити по 200 мл до прийому їжі.

Трав’яний настій

Залити хвощ і листя берези 1 склянкою води. Кип’ятити протягом 15 хвилин, далі дати охолонути. Пити по ? склянки на голодний шлунок.

Настоянка з петрушки

300 г свіжої петрушки залити 1 л крутого окропу. Варити 30 хвилин. Остудити. Приймати по ? склянки щогодини вранці і в обідній час.

Відвар з абрикосів

1 склянку свіжих або сушених абрикосів залити 1 л води. Варити близько 40 хвилин. Остудити. Пити по 400 мл на добу.

Трав’яний чай

Остудник і мучницю у вигляді листя (в однаковому співвідношенні) залити 1 склянкою води. Кип’ятити чверть години. Отриманий чай пити натщесерце щодня з ранку.

«Ягідний» чай

Листя малини, брусниці і смородини, плоди шипшини (у рівних частках) залити 1 склянкою крутого окропу. Далі варити на невеликому вогні близько 10 хвилин. Після цього зняти з плити і дати постояти чверть години. Процідити. Пити двічі на добу замість звичайного чаю.

Тривалість життя при асциті

Тривалість життя при асциті черевної порожнини залежить від ряду факторів:

Початок терапії. Діагностування асциту на початковій стадії з подальшою відкачкою ексудату означає сприятливий прогноз. Це пов’язано з тим, що функціонал внутрішніх органів ще не порушений або порушений незначно. Лікування основної хвороби, яка спровокувала асцит, гарантує повне зцілення. Триває асцит або асцит з прогресивним перебігом викликає порушення нормального функціонування цілих систем внутрішніх органів, що призводить до летального результату.

Ступінь вираженості захворювання. Слабовиражений асцит не здатний викликати смерть пацієнта. На відміну від нього, напружений асцит, пов’язаний з скапливанием 10-20 л рідини в очеревині, несе серйозну загрозу життю і здоров’ю хворого (смерть може наступити в інтервалі від декількох годин до декількох днів).

Захворювання, що спровокувало асцит черевної порожнини. Прогноз не може бути позитивним, якщо пацієнт страждає від полинедостаточности внутрішніх органів або якщо у нього спостерігається повна дегенерація хоча б одного органу. Наприклад, при декомпенсованому цирозі печінки шанс на життя становить лише 1/5. Результат більш сприятливий, якщо хвороба має хронічний перебіг, а пацієнт підлягає регулярному гемодіалізу. У такому випадку людина може прожити кілька десятиліть.

Ускладнення при асциті. Асцит черевної порожнини може стати причиною банального кровотечі, а може викликати й більш важкі захворювання. Наприклад, бактеріальний перитоніт, печінкову енцефалопатію, гепаторенальный синдром та ін, які, в свою чергу, негативно впливають на і без того ослаблені внутрішні органи і заважають відновленню їх функціоналу. У цьому випадку прогноз залежить від ступеня дегенерації органу.