Алкогольний гепатит: симптоми, причини, діагностика та лікування

Захворювання алкогольний гепатит характеризується такими симптомами ураження печінки, як: запальний процес, жирова дистрофія і фіброз, і лікування цієї хвороби спрямоване саме на усунення даних патологій.

Всі вони виникають внаслідок вживання спиртного. Токсини алкоголю впливають на орган і призводять до хвороби. Якщо при цьому діагнозі людина продовжує споживати алкогольні напої, воно може перейти в наступну стадію – цироз, який вилікувати вже неможливо.

Перебіг хвороби «алкогольний гепатит» може проходити у гострій або хронічній формі. Терапія при цій формі гепатиту включає: припинення споживання алкоголю, вживання калорійної їжі, а також нормалізація функцій печінки за допомогою лікарських препаратів.

Алкогольний гепатит: симптоми, причини, діагностика та лікування

K70.1 – код цього захворювання в МКБ-10.

Гепатит від алкоголю

У міжнародній класифікації хвороб діагноз «алкогольний гепатит» з’явився в 1995 році. Саме з цього часу можна документально простежити історію цього захворювання.

Термін «алкогольний гепатит» був даний захворювання, яке є одним з ознак алкогольної хвороби печінки.

Гастроентерологія відносить алкогольну хворобу печінки і алкогольний фіброз до початкової стадії такого серйозного захворювання, як цироз. Як це відбувається?

Алкоголь, потрапляючи в печінку, метаболізується в ній до ацетальдегіду, який запускає в організмі в хімічні реакції, що призводять спочатку до гіпоксії клітин печінки, а потім і до їх загибелі. З-за токсичного отруєння в тканинах печінки і йде розвиток дифузного запального процесу. Розвиток цього хронічного захворювання зазвичай відбувається через 5-7 років постійного вживання алкоголю.

Етіологія хвороби

Основна причина захворювання – вживання спиртних напоїв тривалий час. Зміни у печінці у чоловіка починають відбуватися при регулярному добовому споживанні алкоголю в обсязі 50-80 грам, у жінок при 30-40 грамів на добу, а в печінці підлітка при 15-20 грамах.

В залежності від кількості і якості споживаного алкоголю, тривалості вживання, а також індивідуальних особливостей організму, прогресує дане захворювання з різною швидкістю.

Ймовірність того, що у людини може розвинутись алкогольний гепатит, підвищується, якщо людина: генетично схильний до захворювання, переніс вірусний гепатит, погано харчується.

Форми алкогольного гепатиту

Дане захворювання може мати як хронічне розвиток, так і прогресуюче. Хронічне протягом проявляється у відносно стійкій формі хвороби. Якщо при даній формі захворювання припинити споживати алкоголь, клітини печінки відновляться. Якщо людина продовжує вживати спиртне, то хвороба переходить у прогресуючу форму.

Алкогольний гепатит: симптоми, причини, діагностика та лікування

Залежно від ступеня процесу прогресуюча форма буває легкої, середньої і важкою. Ця форма характеризується тим, що в печінці з’являється дрібновогнищевий некротичне ураження, часто переходить у цироз. Якщо лікування розпочато вчасно, то процес розвитку захворювання можна зупинити, однак залишкові явища збережуться.

В перебігу захворювання виділяють гостру і хронічну форму. Для гострої стадії алкогольного гепатиту характерно гостре прогресуюче ураження печінки. Гострий гепатит діагностується у 70% людей, що зловживають спиртним. У 4% з цих хворих захворювання стрімко переходить у цироз печінки. Гостра форма цього захворювання буває латентна, жовтянична, холестатична, а також фульмінантна. Після тривалого запою на фоні цирозу печінки часто розвиваються серйозні форми захворювання.

Симптоми

Латентний перебіг алкогольного гепатиту не характеризується якимись характерними симптомами. Людина скаржиться на важкість у правому підребер’ї і невелику нудоту. Діагноз ставиться при виявленні в аналізах підвищеного показника трансаміназ, а підтверджується — біопсією.

Жовтяничне протягом хвороби проявляється найчастіше. Характеризують його наступні симптоми: анорексія, діарея, загальна слабкість, нудота і блювота, жовтизна шкіри і склер, зменшення маси тіла. Також у людини може спостерігатися підвищення температури.

Під час огляду лікар відзначає збільшення і болючість печінки при пальпації. Печінка-гладка, у той час як при цирозі вона горбиста. На фоновий цироз також можуть вказувати наступні ознаки: збільшена селезінка, скупчення рідини в черевній порожнині, симетричне почервоніння долонь, а також поява судинних зірочок або сіточок.

Холестатичний варіант алкогольного гепатиту діагностується рідко, має тривалий перебіг. Його характеризують такі симптоми, як: безбарвний кал і темна сеча, жовтяниця і сильний свербіж шкіри.

Для фульмінантного перебігу хвороби характерно інтенсивний розвиток геморагічного та гепаторенального синдромів, а також виражена зміна лабораторних маркерів. Можливий летальний результат на тлі печінкової коми та гепаторенального синдрому.

Для хронічної стадії захворювання характерна помірна вираженість як клінічних симптомів, так і лабораторних маркерів. Діагностування здійснюється за допомогою біопсії і грунтується на характерних ознаках, які при відсутності цирозу вказують на процес запалення.

Діагностика алкогольного гепатиту

Діагностувати дане захворювання досить важко. При легкому перебігу алкогольного гепатиту ніяких відмітних ознак може не спостерігатися. Можуть допомогти його знайти тільки зміни клінічних показників аналізу крові людини.

Алкогольний гепатит: симптоми, причини, діагностика та лікування

Показниками гострої стадії хвороби в аналізі крові служить підвищення (або рідко – зниження) кількості лейкоцитів, прискорена ШОЕ, збільшення маркерів ураження печінки, а також анемія, викликана нестачею вітаміну B12.

Зменшення числа лейкоцитів відбувається при дії токсинів алкоголю на кістковий мозок. Під час обстеження печінки за допомогою ультразвуку виявляється, що вона збільшена, має неоднорідну структуру та рівні контури. Дослідження органів за допомогою МРТ виявляє таке пошкодження підшлункової залози, як коллатеральный печінковий кровотік.

Обстеження печінки за допомогою УЗД при хронічній стадії показує, що вона трохи або помірно збільшена, має однорідну структуру і підвищену ехогенність. Аналіз крові показує невеликі зміни. Фіброз, некроз і запалення при алкогольному ураженні печінки можна виявити за допомогою біопсії. Прояв цих уражень залежить від тривалості хвороби, а також від її форми.

Якщо лікар в ході обстеження виявив симптоми ураження печінки, він повинен опитати пацієнта про його пристрасті у вживанні спиртного. Сам хворий не завжди дає про себе повну інформацію. До того ж людина, що зловживає алкоголем, дуже часто неправильно оцінює кількість споживаного спиртного. В таких випадках лікар повинен опитати не тільки самого хворого, але і його родичів і вже потім давати рекомендації.

Якщо у людини алкогольна залежність, лікар може визначити її симптоми з таким візуальним проявів, як:

  • тремтячі руки, язик і повіки;
  • опухле обличчя;
  • атрофія плечових м’язів;
  • поразка органів (серця та нирок, підшлункової залози), а також нервової системи людини;
  • вкорочення і згинальних деформація кисті, до якої призводить фіброзне ураження сухожиль долоні.

Заразний чи ні

Алкогольний гепатит – це не вірусне захворювання, тому заразитися їм не можна. Ця хвороба виникає у людини з-за споживання спиртного протягом багатьох років або при вживанні за один раз великого обсягу міцного алкоголю.

Лікування алкогольного гепатиту

При лікуванні цієї хвороби проводиться комплексна терапія. По-перше, потрібно усунути саму причину захворювання. По-друге, призначається певна дієта. І по-третє, проводиться лікування лікарськими препаратами.

В першу чергу при лікуванні будь-якій стадії та форми хвороби людина повинна припинити споживати алкоголь. При проявах захворювання в легкій формі цього буває достатньо для початку відновлення печінки. Якщо ж людина продовжує споживати спиртне – ураження печінки буде тільки прогресувати.

Алкогольний гепатит: симптоми, причини, діагностика та лікування

У більшості людей з цим захворюванням спостерігаються ознаки недоїдання. Чим серйозніше ураження печінки, тим більше воно виражено. За добу хворий повинен з’їсти продуктів на 2000 кілокалорій.

Білка в них повинно міститися в розрахунку 1 грам на 1 кілограм ваги пацієнта. Також дієта повинна містити достатню кількість вітамінів і ненасичених жирних кислот.

Якщо дефіцит харчування викликаний анорексією, пацієнта годують через зонд або вводять поживні речовини внутрішньовенно. Внутрішньовенне введення амінокислот знижує витрата запасів білка в тканинах, а також покращує метаболізм у тканинах головного мозку.

Медикаментозне лікування проводиться за допомогою есенціальних фосфоліпідів. Дані препарати сприяють:

  • зменшенню жирових змін печінки і уповільнення фіброзу,
  • підвищення регенерації клітин печінки,
  • зменшення негативного впливу спиртного на організм завдяки антиоксидантній дії.

При холестатичною формою алкогольного гепатиту також можуть бути призначені ліки, що містять урсодезоксихолевую кислоту. Вони мають цитопротективний дією. Гепатопротектори, що містять силімарин, призначаються, щоб заблокувати вироблення ацетальдегіду і подальше ураження клітинних мембран, а також з-за їх антиоксидантної дії.

При гострій стадії алкогольного гепатиту проводиться дезінтоксикаційне лікування, яке включає внутрішньовенне введення замінників плазми, а також корекцію електролітних порушень.

Важка форма, що включає синдром печінково-клітинної недостатності, лікується за допомогою глюкокортикостероїдів. Терапія при хронічній стадії хвороби залежить від ступеня ураження печінки.

При діагностуванні фіброзу хворий повинен повністю відмовитися від споживання алкоголю. При лікуванні цієї поразки призначають ?-інтерферон і гліцин.

Профілактика і прогноз

Скільки може прожити людина з діагнозом «алкогольний гепатит»? Якщо у хворого діагностовано легкий або середній ступінь тяжкості захворювання, і він готовий повністю припинити споживати спиртне, то прогноз сприятливий. У цьому випадку печінка при відповідному лікуванні може повністю відновитися.

Алкогольний гепатит: симптоми, причини, діагностика та лікування

На сьогоднішній день існують лікарські засоби, що дозволяють вилікувати цю патологію або не дати їй розвинутися цироз.

Основна клінічна рекомендація для профілактики хвороби – обмежити вживання алкоголю, а якщо захворювання вже діагностовано – повністю відмовитися від нього. Тому хворий сам своєю поведінкою і готовністю до лікування відповідає на питання: «Скільки з них живуть?».

Тільки близько 30% людей з цим діагнозом відмовляються від споживання алкоголю самостійно. Саме тому терапія цього захворювання включає в себе лікування не тільки у лікаря-гастроентеролога, але і у психотерапевта і нарколога. Так як основний фактор успішного лікування – повна відмова від спиртного.

Якщо пацієнт після встановлення діагнозу продовжує вживати алкоголь, хвороба може перейти в цироз. Це захворювання вже невиліковно і є останньою стадією алкогольного ураження печінки. Наслідки для хворого в цьому випадку дуже погані: можливий розвиток раку.

Моя довідка - Корисні поради