Поява перших звуків, виголошених немовлям, завжди викликає розчулення, і такого моменту чекають багато батьків. При цьому дорослі часто не можуть сказати, коли дитина починає агукати і намагатися щось белькотіти. Існують способи прискорення появи перших звуків від крихітки і варто знати, що може стати приводом для звернення до логопеда.
У чому різниця агуканья від гуління?
Перші вимовлені звуки малюка для дорослих чуються як «агу». Для багатьох поняття агуканья і гуління є рівнозначними, що не зовсім правильно. Маленьким дітям на етапі появи перших звуків характерно гортанний вимова, в якому присутні букви «а» і «в». Повторення таких голосних є агуканьем, і воно являє собою найпростішу форму промови дитини. Гуління відноситься до категорії більш складного вимови звуків, за якої додаються приголосні, і дитина навчається говорити сам з собою.
Коли дитина починає агукати?
У скільки діти вперше знайдуть здатність агукати, залежить від багатьох факторів. В число основних входить стан здоров’я дитини, наявність супутніх патологій та ступінь спілкування дитини з дорослими.
Кількість місяців, що пройде до моменту появи усвідомлених звуків, залежить від індивідуальних особливостей малюка.
Неусвідомлено
Перші несвідомо вимовлені звуки можливо почути вже 1,5 місяці.
Свідомо і навмисно
Немовля виявляє успіхи у вимові звуків з 12 тижнів. При цьому він може робити це самостійно навіть без співрозмовника у вигляді дорослого.
Коли починає лепетати недоношена малютка
В якому віці почне лепетати немовля, що народився раніше покладеного терміну, залежить від багатьох факторів, в тому числі ступеня недоношеності. Говорити «агу» діти з 1-м ступенем починають на 2-му чи 3-му місяці, при 2-й і 3-й цей термін зсувається до 5 місяців.
Що робити, якщо дитина перестав агукати
В 4 місяці малюки гулят з задіянням у промові піднебінних звуків. Багато батьків починаю переживати в ситуації, коли активно розмовляє дитина раптово перестав робити це. У 3 і 4 місяці це може говорити як про норму, так і про наявність проблеми. Багато крихти перестають агукати при підготовці до вимови нових букв. До ситуації відмови говорити може призвести перенесений малюком стрес або хвороба.
Що робити, якщо дитина вперто мовчить
У ситуації завзятого мовчання важливо отримати консультацію фахівця і виключити ризик проблем зі здоров’ям. Слід забезпечити дитині належний рівень комфорту. Щасливий і нагодована дитина, яка не відчуває проблем зі здоров’ям і доглядом, незабаром знову почне щось белькотіти.
Потрібно приділяти багато часу спілкуванню з дитиною, супроводжуючи всі вироблені з ним дії промовою, потешками, пісеньками. Малюк чудово розуміє, що дорослі спілкуються в такий момент саме з ним і буде прагнути дати відповідну реакцію.
Як визначити, що малюк вас чує і розуміє, але мовчить
Часто діти не виявляють бажання спілкуватися при поганому самопочутті. Відсутність уваги до проведених дорослими дій може бути обумовлено тим, що дитина втомився. Зрозуміти про наявність проблем зі слухом і концентрацією уваги можливе шляхом проведення простого тесту.
При нормальному розвитку повинні спостерігатися такі реакції:
- при різких звуках дитина здригається;
- місячний малюк повертає голівку в бік джерела звуку, який знаходиться позаду нього;
- чотиримісячна дитина реагує рухом голови в бік звучної біля нього іграшки.
Малюк при спілкуванні з дорослим після початку гуління активно допомагає собі, рухати ніжками й ручками. При спілкуванні з дорослим він виражає комплекс пожвавлення, емоції можуть викликати галас і сміх.
Як розговорити малюка?
Секрет раннього початку появи мови у немовляти полягає в якості спілкування його з батьками.
Більше спілкуватися з дитиною
З тримісячним малюком в період неспання потрібно організовувати ігри з простими іграшками — дзвіночки, бубонці. В цей період малюк здатний утримувати увагу на 1-3 хвилини. Мова повинна звучати не тільки в момент гри, при надіванні підгузника, підмиванні і інших процедурах не варто виключати звучання мови. При розмові тон повинен бути ласкавим і веселим. З 3 місяців варто використовувати можливості емоційної комунікації:
- робити спілкування обопільним;
- намагатися повторювати вимовлені малюком склади;
- експериментувати з мімікою і виразами обличчя;
- змінювати інтонацію, ритм, вимова звуків.
При розмові важливо показати дитині можливості артикуляції, дозволити йому спостерігати за ротом в момент вимови звуку.
Додаємо голосні
З 4 місяців з дитиною грають в так звану гру-наслідування. При вимові малюком складу слід продовжити і вимовити повно слово. В результаті замість «ба» вийти «баба» і інші прості слова. Спочатку слід стимулювати малюка, повторювати за ним найбільш часто вимовні і вдалі склади, так дитина зрозуміє, що з ним спілкуються. Надалі він почне сам наслідувати дорослому, прагнучи повторити за ним вимовлений звук.
Масаж долонь новонародженого
На долонях знаходиться велика кількість точок, через вплив на які розвивають дрібну моторику і мова дитини. Для цього потрібно регулярно використовувати:
- масажні погладжування;
- масування поверхні долонь;
- згинання пальчиків;
- використання іграшок з різними фактурами, ігрового килимка.
З малюками корисно грати в пальчикові ігри. Всім відомі «ладушки», «сорока», «засинання пальчиків» відмінно розвивають малюка, який згодом навчається наслідувати дорослому.
Мовленнєві ігри для немовляти
Регулярне спілкування з дитиною в поєднанні з розвитком дрібної моторики дозволить дитині швидше заговорити. Рекомендується використовувати такі мовні ігри:
- спів, що супроводжується виразами емоцій;
- звуконаслідування, використання іграшок з музичними ефектами;
- додаток слів, вимовлених дитиною звуків.
На допомогу батькам приходять дитячі віршики та лічилки, які тренують у немовлят мовленнєву активність і здатність до запам’ятовування слів, що проводяться при їх вимові дій.
Коли варто звертатися до логопеда
Тривала відсутність гуління повинно насторожити батьків. Раптове припинення вимова звуків і відсутність їх у малюка протягом декількох діб вимагає звернення до логопеда. Слід отримати консультацію спеціаліста в наступних випадках:
- дитині виповнилося 4 місяці, але агуканья не відбулося;
- малюк вимовляє уривчасті звуки, які не мають схожості з воркованием;
- при вимові звуків виривається вереск;
- дитина не проявляє в процесі гуління бажання спілкуватися з дорослими.
Проблеми відсутності слуху можуть бути не пов’язані з областю логопедії, тому раннє виявлення проблем зі здоров’ям збільшують результативність корекційних дій.