Як не кричати на дитину коли він не слухається: поради психолога і що робити

Раніше дітей виховували в строгості і покірності. Ці часи давно пройшли. Але є дилема, як виховувати дитину і не кричати на нього. З різних причин батьки зриваються на крик, а потім усвідомлюють, що крики – це не метод виховання. Від них дитина тимчасово затихає, але не тому, що він зрозумів причину роздратування мами, а щоб не чути її крику. Потім все повторюється.

Чому не можна кричати на дітей?

Дорослі часто підвищують голос на дітей, а то і переходять на крик. Та не тільки батьки, а й вихователі, вчителі, іноді перехожі. Крик шкодить і дорослому, і дитині. Криком можна змусити боятися, але не поважати. Злякавшись, чоловік виконає вимогу, але краще від цього нікому не стане.

При постійному крикові батьків у дитини на підсвідомому рівні закладається певний стиль поведінки з людьми. Діти виростають жорстокими або, навпаки, безвольними.

Наслідки виховання криком

На дитину крик відображається сильним стресом. При постійному крикові втрачається відчуття захищеності і безпеки. В молодшому віці може розвинутися порушення сну, мови. Деякі страждають заїканням, нічним нетриманням. Виникає боязнь батьків. Результатом буде замкнутість, погана успішність. Дитина починає брехати, вивертатися, щоб уникнути крику. Він слухається, але миттєво, а потім надходить на свій розсуд.

На підлітків крик впливає інакше. Вони проявляють характер, стають некеровані. У вчинках проглядається непослух і бунт.

Що є причиною крику

У сучасному суспільстві батьки розуміють, що кричати на дитину не можна. Такий метод виховання не прийнятний. Але розуміння і поведінка часто розходяться.

Зриваюся, що робити? Питання не пусте. Коли мама поспішає, а дитина не поспішає збиратися. При черговій шкоді не звертає уваги на мамин заборона. Влаштовує істерику, бажаючи привернути увагу і отримати іграшку або солодощі. Ось в такі моменти мамині нерви здають, і вона переходить на крик.

В сім’ї крик ? це норма

Коли в родині часто кричать або розмовляють на підвищених тонах, це стає нормою. Діти звикають і не звертають уваги на крик батьків. Вони слухають, але не чують. Якщо вдома немає спокою, неможливо відпочити після трудового дня, людина шукає затишшя в іншому місці. Діти можуть потрапити у погану компанію, замкнутися в собі, з головою піти в комп’ютерні ігри.

Зрив злості на противника слабший

Іноді батьки кричать на дітей, зриваючи злість. Проблеми на роботі, негаразди в сім’ї, а кричать на свого маленького синочка чи доньку. Вони маленькі, беззахисні, нічого не скажуть у відповідь. Маленький чоловічок буде страждати, не розуміючи, що він зробив поганого. Чому мама або тато на нього кричать.

Відсутність терпіння

Виховуючи малюка, необхідно запастися терпінням. Адже маленький чоловічок нічого не вміє. Йому доводиться всьому вчитися. У цьому йому має допомогти мама, яка буде терплячою, ласкавою й уважною. Але не у всіх виходить виховувати за правилами.

Вранці мама поспішає на роботу, часу, як завжди, не вистачає. Дитину треба завести в садок або школу, а він дуже повільно збирається, довго снідає. Або раптом згадав, що забув потрібну річ. І тут мамине терпіння закінчується.

Страх не встигнути

Відсутність терпіння схоже на страх не встигнути. Дорослі завжди поспішають. Бояться запізнитися на роботу, не встигнути на автобус, пропустити знижки в магазині, запис в поліклініці. Малюк нікуди не поспішає і не розуміє, чому мама його весь час підганяє і осмикує. Йому цікавий навколишній світ, і він з задоволенням за ним спостерігає. Мамині проблеми хвилюють його набагато менше, ніж сусідський кіт, собака в підворітті або двірник з мітлою.

Підвищена вимогливість

Батьки, в очікуванні малюка, уявляють, як він буде рости. З грудного віку виявляться певні здібності. Підростаючи, малюк буде тягнутися до музики, малювання, танців. Будучи школярем, він проявить математичні здібності або тягу до мов. Але не завжди трапляється так, як мріється. Батьки, обмануті у своїх очікуваннях, намагаються криком щось змінити або висловити своє невдоволення.

Невміння або небажання щось пояснювати малюкові

Нерідко дитина не може щось зробити. У садочку дали завдання намалювати малюнок, зробити саморобку або аплікацію. Школяреві задали домашнє завдання з кількох предметів. У дитини не виходить з цим впоратися. Ось тут на допомогу повинні прийти батьки і пояснити своїй дитині, як впоратися з отриманим завданням.

Якщо з першого разу не зрозумів, треба набратися терпіння і пояснити ще раз або два. Але втомлена на роботі мама може просто накричати на дитину, що він такий нетямущий. Це, звичайно, простіше, але від крику він розумніший не стане, і пояснювати все одно доведеться.

Страх за дитину

Намагаючись захистити малюка від неприємностей, батьки постійно покрикивают: не бігай, не лізь на дерево, не раскачивайся сильно на гойдалках. Надмірна опіка шкодить не менше, ніж байдужість. Коли малюк грається поруч і нікуди не лізе, мама почуває себе спокійно. Але дітям потрібен досвід перебування в соціумі. Впавши, набивши шишку, навіть побившись, дитина зробить висновок, як вести себе далі.

Як швидко прийти до себе та заспокоїтися

Можна взяти на замітку кілька нескладних правил, як швидко заспокоїтися і перестати кричати на дитину.

Покрокова інструкція:

Якщо з’ясування відносин закінчуються криком, мама перестає себе контролювати. Необхідно вийти з кімнати і постаратися заспокоїтися. Можна від душі побити подушку, поки цього не бачить малюк. Після того, як негативна енергія вийшла, і мама абсолютно спокійна, можна повернутися і спокійно продовжити розмову.

Бувають ситуації, коли просто необхідно скористатися заспокійливими засобами. Препарат можна вибрати самостійно, при цьому уважно вивчивши інструкцію, або ж звернувшись за консультацією до лікаря.

Із стресового стану добре виводить прохолодна вода. Можна просто вмитися або прийняти душ.

Якщо дорослі починають зриватися, їм потрібно поставити себе на місце дитини і зрозуміти, як йому зараз страшно бачити кричущих батьків.

Ще один нескладний спосіб привести думки в порядок і заспокоїти нервову систему – просто порахувати від десяти до одного.

Розбираємося в психології і знаходимо вихід з ситуації

Багато батьків задаються питанням, чи можна розібратися в проблемі виховання дитини? З’ясувати причини крику. Навчитися стримувати себе, не дозволяючи підвищувати на малюка голос. Зрозуміти, як впоратися з гнівом. Сімейні психологи дадуть позитивну відповідь – стриматися і не накричати на дитину, звичайно, можна.

Зізнайтеся, що ви не всесильні

На емоційний стан батьків впливає втому, постійні недосипання, вічна тривога за своє чадо. В той час, як дитина сповнений сил і енергії, дорослі просто валяться з ніг від втоми, у них наростає роздратування. Щоб уникнути даної ситуації, дорослим необхідно допомагати один одному, по можливості звернутися за допомогою до рідних. Навчитися розслаблятися, відпочивати, приділяти один одному час.

Ставитесь до ситуації з гумором

Не потрібно ставитися до дрібних витівок малюка зі всією серйозністю і строгістю. Бувають ситуації, коли все можна перевести в жарт. Не варто перебільшувати значущість події.

Направити енергію в мирне русло

Якщо, з’ясовуючи стосунки з дитиною, мама переходить на крик, у цей момент слід зупинитися і вийти з кімнати. Краще виплеснути негативну енергію на боксерську грушу, зайнятися фізичною роботою, піти подалі від людей і просто покричати.

Відпочинок. Приділяємо час собі

Часто причиною зриву матері є хронічна втома. У цьому випадку варто приділити собі трохи вільного часу і попросити допомоги у рідних. Поки малюк буде під наглядом бабусь, мамі слід відпочити. Почитати улюблену книгу, подивитися телевізор, зустрітися з подругами або просто поспати.

Подивитися на себе з боку

Коли відбувається черговий емоційний зрив, необхідно зупинитися і подивитися на себе з боку. У цей момент батьки побачать своє спотворене люттю обличчя, божевільні очі, колючий погляд чужої людини. Побачена картина допоможе взяти себе в руки і переосмислити свою поведінку. Кожна мама не захоче лякати рідного малюка своїм гнівним виглядом.

Розуміння наслідки крику

Дорослі повинні віддавати собі звіт в своїх діях і розуміти, до чого можуть призвести постійні крики в сім’ї. Малюк завжди буде боятися маминого крику і стане безпорадний в цей момент. Але так буде не завжди – у підлітковому віці дитина, яка постійно чув крик матері, просто перестане на нього реагувати. Він віддалиться від своїх рідних, буде шукати підтримку у чужих людей. А будучи дорослим, може перейняти модель поведінки своїх батьків.

Правильне виховання дитини – запорука майбутніх нормальних відносин

З перших днів життя малюка мамі необхідно перебувати завжди поруч. Дитина в такому віці безпорадна і дуже потребує рідній людині. Мама зі свого боку повинна оточити малюка турботою, любов’ю і ласкою.

Батькам необхідно займатися розвитком малюка. Грати з ним в розвиваючі ігри, слухати разом класичну музику, малювати, ходити на природу.

Дитина має зростати в спокійній обстановці, в любові й розумінні. Не варто малюка виховувати криком, застосовувати до нього фізичну силу, завжди можна спокійно вказати на його помилки.

Рекомендована література з психології

Прочитані книги з психології допоможуть усвідомити помилки, допущені у вихованні, і в подальшому знайти спільну мову з підростаючим поколінням.

Ганна Бикова «Самостійна дитина, або як стати ледачою мамою».

Людмила Петрановська «Таємна опора. Прихильність у житті дитини».

Януш Корчак «Як любити дитину».

Людмила Петрановська «Якщо з дитиною важко».

Мадлен Дені «Вередування й істерики. Як впоратися з дитячим гнівом».

Юлія Гіппенрейтер «Спілкуватися з дитиною. Як?».

Коли потрібно йти до психолога

Іноді батьки відчувають, що не можуть впоратися зі своїми емоціями, вони з будь-якого приводу починають кричати на дитину. У дорослих з’явилися перші ознаки депресії, почуття безвиході, постійно накопичуються образи між домочадцями. У цьому випадку пора звернутися до фахівця.

Але не всі мами можуть прийти за порадою до психолога через почуття страху, сорому, відсутності віри в позитивний результат. Потрібно усвідомити необхідність допомоги з боку сімейного психолога, і заради спокою в родині записатися на прийом до фахівця. Іноді кілька відвідувань можуть пролити світло на причину виникнення конфлікту між матір’ю і дитиною. Поради, дані психологом, допоможуть врегулювати конфлікти в сім’ї.