Одне з найбільш хвилюючих подій для батьків, крім народження малюка, це те, коли він робить перші кроки. Всі чекають з нетерпінням, оскільки знають, у скільки діти починають ходити. Батьки уважно спостерігають за піврічним малятком, щоб не пропустити момент, коли дитя зробить перші невпевнені кроки. Але у багатьох дітей цей момент настає рано, в інших пізніше. Назвати точну дату ніхто не зможе.
- Зі скількох місяців діти роблять перші кроки: оптимальні строки
- Від чого залежать терміни
- Як це відбувається
- Якщо пішов раніше чи пізніше, добре це чи погано
- Як допомогти дитині зробити свої перші кроки
- Вправи та заняття, які допоможуть дитині швидше навчитися ходити
- Тривожні сигнали в розвитку
- Чому малюк не починає ходити
- Що робити, якщо малюк ходить навшпиньки
- Вправи на дому
- Масаж
- Підбираємо правильне взуття
- Виправляємо неправильну ходу
- Коли слід звернутися до педіатра
- Як правильно лікувати
Зі скількох місяців діти роблять перші кроки: оптимальні строки
Підготовка дитячого організму до ходьбі починається рано. Вже з перших місяців, коли дитину кладуть на живіт, коли він починає перевертатися, м’язи починають зміцнюватися. Тому, в якому віці у новонародженого м’язи нижніх кінцівок будуть готові до ходьбі, тоді і почне він рухатися самостійно. Природно, що готовність наступає до 9 місяців, року.
Але і після року з деяких причин у більшості малюків настає можливість зробити перші кроки. Пізно починають ходити ті, які народилися недоношеними. Вони трохи відстають у фізичному розвитку від своїх однолітків. Іноді не можуть самі зробити крок діти через острах.
Тому конкретно відповісти на питання, з якого віку діти починають ходити, не можна. Хто-то на півроку прекрасно пересувається самостійно, хтось- лише в 1,5-2 роки, іноді й пізніше. Норма ВООЗ вважається до 1,5 років, тому не варто матусям хвилюватися, якщо їх малюк не ходить в рік.
Від чого залежать терміни
Декілька чинників впливає на те, коли малюк піде. До них відносять:
- хвороби дитини;
- вага малюка;
- характер дитини;
- темперамент.
Великі діти починають ходити пізніше, так як м’язи ніг не можуть тримати велику масу тіла. При невдалої першої спроби діти можуть довго боятися пересуватися самостійно. Жваві хлопці починають рано ходити, а спокійні — пізніше. Самий ранній вік, коли дитя починає самостійно пересуватися, це 7-8 місяців.
Як це відбувається
Існує поетапність підготовки малюків до ходьбі. Насамперед, він повинен почати сидіти, вставати, повзати. Без цього ноги досить не зміцніють. Ті діти, які відразу перейшли від сидіння і стояння до ходьби, мають недостатньо розвинену мускулатуру. У них розвиваються патології опорно-рухового апарату, викривляється хребет. Хода маленької людини відрізняється від дорослого. Дитина намагається втримати рівновагу, тому широко розставляє ноги, розташовуючи ступні паралельно один одному.
Тримати спину прямо важко, балансувати він не може, адже він ставить всю ступню на підлогу, а не перекочується з п’ятки на носок. Звідси і часті падіння.
Якщо пішов раніше чи пізніше, добре це чи погано
Як пишаються батьки, коли їх дитя пішло рано. Але не варто радіти з цього. Ще незміцнілий хребет маляти не може довго залишатися у вертикальному положенні. Часто у дітей відбувається викривлення опорного стовпа, а також ніг.
Якщо у дитини виникло бажання ходити, то це говорить про його готовності до цього. Але необхідно при рано розпочатої ходьбі намагатися давати відпочинок хребта та кінцівках, проводити вправи по зміцненню м’язового апарату. У тих, У кого пізно почав пересуватися малюк самостійно, не повинно бути хвилювання з цього приводу. Варто турбуватися, якщо після 2 років дитина навіть не намагається ходити.
Як допомогти дитині зробити свої перші кроки
Батьки можуть підготувати малюка до ходьбі, допомогти прискорити процес зміцнення м’язів нижніх кінцівок, спини. Для цього необхідно:
- заохочувати дитину до повзання;
- ставити його на ніжки біля опори;
- розставити великі іграшки по кімнаті і давати можливість дитині пересуватися від одного предмета до іншого;
- брати за ручки і водити по кімнаті.
Надаючи психологічну допомогу, можна прискорити час, коли малюк сам почне ходити.
Вправи та заняття, які допоможуть дитині швидше навчитися ходити
Радять для того, щоб дитина швидше навчився пересуватися, займатися з ним щодня:
Починати вправи в ходьбі треба з м’яких поверхонь, щоб при падінні малюк не забився. Вдома краще всього ходити босоніж або в шкарпетках. Взуття для вулиці підбирають з пружною підошвою, яка не ковзає.
Тривожні сигнали в розвитку
Тривожитися за розвиток дитини не варто, якщо він не ходить самостійно до 1,5-2 років. Це залежить і від здоров’я дитини, від його характеру, ваги. Звертатися до педіатра треба в тому випадку, якщо:
- до напівроку дитина не тримає тіло, не може присісти;
- у 9-місячному віці не може піднятися, підтягуючись;
- до року не намагається робити кроки з підтримкою.
Буває, що дитина боїться ходити самостійно, тільки пересувається, коли його підтримують. Але якщо малюк і в півтора року не робить спроби ходити, то необхідна консультація фахівця.
Чому малюк не починає ходити
Щоб не засмучуватися з приводу того, що дитина не ходить в рік, треба проаналізувати причини цього. До них відносять і те, що батьки самі теж пішли пізно. Адже спадковість відіграє велику роль у розвитку маляти.
Пізніше починають робити перші кроки ті діти, які часто хворіють або перенесли важку інфекцію. Поки організм не зміцніє, вони не зможуть ходити самостійно.
Психічні травми також впливають на готовність до ходьбі. Відчуваючи постійний стрес, дитина навряд чи почне самостійно пересуватися. Батькам потрібно обміркувати, що робити для підготовки дитини до ходьбі.
Що робити, якщо малюк ходить навшпиньки
Ситуація, коли малюк при ходьбі не наступає на всю стопу, а підіймається навшпиньки, зустрічається часто. Пов’язано це з підвищенням тонусу м’язів нижніх кінцівках. Вважають, що виникає проблема в тих, хто при народженні переніс кисневе голодування. Часто з’являється така ситуація у тих, хто використовує ходунки. В них важко поставити ногу на всю стопу. З часом проблема йде, якщо проведено ряд заходів.
Вправи на дому
З вправ найбільш ефективні наступні:
Вправи повинні обов’язково поєднуватися з масажем.
Масаж
Для процедури підходять погладжування і розтирання м’язів гомілки і стопи. Не залишають без уваги ікри, розтираючи їх. Стопу погладжують від п’яти до пальців. У цей час дитину кладуть на спину, зігнувши ноги в колінах. Перевернувши малюка на живіт, згинають коліна під кутом в 90 градусів. Фіксуючи голеностоп, рукою натискають на ступню. Відбувається розтягування ахіллесова сухожилля.
Коли натискають великим пальцем руки на стопу, вона згинається. Розгинання відбувається при проведенні по зовнішньому краю від мізинця до п’яти. Корисний масаж у вигляді погладжування від пальців до гомілки.тПроводят масаж щодня. І переривати його не треба при появі перших позитивних результатів.
Підбираємо правильне взуття
Якщо вдома діти ходять босоніж, то для вулиці потрібна взуття. Підбір її відіграє важливу роль у виробленні правильної ходьби. Взуття для малюка повинна бути:
- з натуральних матеріалів;
- з гнучкою і тонкою підошвою;
- з щільним задником і міцними застібками;
- на невеликому каблучку, фіксованому супінаторами.
Не варто купувати взуття на виріст. Вона буде звалюватися при ходьбі, а дитина падати.
Виправляємо неправильну ходу
Недорозвинення зв’язок, м’язів, деформація кісток призводить до клишоногості. Побачити дефект можна по тому, як ставить малюк ноги при ходьбі. При вродженому дефекті проявляється він відразу і виникає в результаті неправильного поведінки матері або захворювань під час вагітності. Виправити легку клишоногість можна щільним сповиванням новонародженого з випрямленням кінцівок.
Під час навчання ходьбі треба стежити за постановкою ніг. Вони повинні розташовуватися паралельно по відношенню один до одного.
Коли слід звернутися до педіатра
Після року життя особливо треба звертати увагу, правильно ходить малюк чи ні. Відхилення можна виправити, якщо вчасно звернутися до лікаря. Тільки він може призначити адекватне лікування.
Як правильно лікувати
Серед методів виправлення неправильної ходи можна виділити:
- процедури масажу;
- виконання комплексу лікувальної фізкультури;
- гіпсування за середньої ступеня дефекту, бинтування — при легкій;
- лікування електрофорезом, акупунктурою, водними процедурами;
- носіння спеціальної ортопедичної взуття;
- застосування пристосувань для фіксації стопи в правильному положенні.
Тільки у важких випадках призначають проведення операції. Найчастіше допомагає виправити дефект стопи дитини накладення гіпсу разом з парафіновими аплікаціями. Терапевтична дія триває протягом року.