Вітаю вас, друзі! Наближається 9 травня, День Перемоги, тому я вирішила викласти велику добірку — кращі дитячі вірші про війну для дітей дошкільного віку та учнів початкової школи (їх можна вивчити до 9 травня або 23 лютого). Так як вірші короткі, то діти їх легко заучують напам’ять. Мої діти (син учень початкової школи і донька — дошкільниця, зараз ходить в старшу групу дитячого саду) теж вибрали вірші вчать і до Дня Перемоги.

Для вашої зручності розділила збірник віршів на групи — для дітей дошкільного віку 3-4-5-6 років — короткі, що легко запам’ятовуються і більш довгі дитячі вірші для учнів початкової школи з 1 по 4 клас (7-8-9-10 років), і можна вивчити і розповісти на конкурс читців. В минулому пості я розміщувала добірку віршів для школярів про Великої Вітчизняної Війні, їх можете подивитися тут.

Вірші про війну для дітей дошкільного віку в дитячий садок

Я в солдатики граю
Я в солдатики граю.
У мене є пістолет.
Є і шабля, є і танки.
Я великий і мені 5 років!

Я в солдатики граю.
Це дитяча гра.
Але я це знаю твердо –
Створений наш Світ для Добра!
Т. Шапіро

***

Мирна лічилка
Раз-два-три-чотири-п’ять!
Усіх чудес не злічити.
Червоний, білий, жовтий, синій!
Мідь, залізо, алюміній!
Сонце, повітря і вода!
Гори, річки, міста!
Праця, веселощі, солодкий сон!
А війна хай вийде надвір!
М. Карем

***

Нехай буде мир
Нехай небо буде блакитним,
Хай в небі не клубочиться дим,
Нехай грізні гармати мовчать
І кулемети не строчать,
Щоб жили люди, міста…
Світ потрібен на землі завжди!
Н. Найдьонова

***

Медалі
Ветеран – боєць бувалий,
Надивився за життя чимало.
Він з отвагою в бою
Захищав країну свою!

У День Перемоги заблищали
На грудях його медалі.
На грудях його — медалі!
Ми з сестрою їх порахували.

***

Потрібен світ
Мир і дружба всім потрібні,
Світ важливіше всього на світі,
На землі, де немає війни,
Вночі сплять спокійно діти.
Там, де гримлять гармати не,
В небі сонце яскраво світить.
Потрібен мир для всіх хлопців.
Потрібен мир на всій планеті!

***

На радіо
Лист я старався
Писати без помарок:
«Будь ласка, зробіть
Діду подарунок…»

Був довго в дорозі
Музичний привіт.

Але ось підійшов
І обійняв мене дід –
Прийшла до нього в свято

9 Травня
Улюблена пісня
Фронтова.

***

Гранати
Геть пістолети!
Геть автомати!
Геть всі гармати і міни!
Хай живуть тільки гранати,
У яких є… вітаміни!!!
Т. Шапіро

Вірші про війну для дітей початкової школи на конкурс читців (для 6-7 років)

Віримо в Перемогу
Проти нас полиці зосередивши,
Ворог напав на мирну країну.
Білій вночі, самій білій вночі
Почав цю чорну війну!

Тільки хоче він чи не хоче,
А своє отримає від війни:
Скоро навіть дні, не тільки ночі,
Стануть, стануть для нього черни!
(Ст. Шефнер, 1941)

***

Ніхто не забутий
«Ніхто не забутий і ніщо не забуте» —
Палаюча напис на брилі граніту.

Поблекшими вітер грає листям
І снігом холодним вінки засинає.

Але, немов вогонь, біля підніжжя – гвоздика.
Ніхто не забутий і ніщо не забуте.
А. Шамарін

***

Дідусевий портрет
Бабуся наділу ордена
І зараз гарна така!
День Перемоги святкує вона,
Про війну великої згадуючи.
Сумне у бабусі особа.
На столі солдатський трикутник.
Дідусеве з фронту лист
Їй читати і нині дуже боляче.
Дивимося ми на дідусеву портрет
І розводимо ручки з братиком:
— Ну який, який же це дід?
Він ж зовсім ще хлопчисько!
Ст. Турів

***

Наснилось мені
Приснилося мені,
Як ніби я на тій війні.
Раптом бачу – тато молодої,
Тоді ще не тато мій,
Такий смішний, такий худий,
І зовсім не сивий.
Серед розривів і вогню
Йде, не знаючи про мене.

Приснилося мені,
Я тата бачив на війні.
Йде кудись у чоботях
Не на протезах.
На ногах.
П. Давидов

***

Нехай діти не знають війни
Війни я не бачив, але знаю,
Як важко народові довелося,
І голод, і холод, і жах –
Все їм довелося випробувати.
Хай мирно живуть на планеті,
Нехай діти не знають війни,
Нехай яскраве сонечко світить!
Ми дружною сім’єю повинні бути!

***

Героям Перемоги — дякую!!!
ДЯКУЄМО ГЕРОЯМ,
СПАСИБІ СОЛДАТАМ,
Що СВІТ подарували,
Тоді, в сорок п’ятому !!!

Ви кров’ю і потом
Здобули ПЕРЕМОГУ.
Ви молоді були,
Зараз — вже діди.

Ми ЦЮ ПЕРЕМОГУ —
Повік не забудемо !!!
Нехай МИРНЕ сонце
Сяє всім людям !!!

Хай щастя і радість
Живуть на планеті !!!
Адже світ дуже потрібен —
І дорослим, і дітям !!!
О. Маслова

***

Перемога
Мій прадід
Розповідав мені про війну.
Як в танку билися,
Горіли у вогні,
Втрачали друзів,
Захищаючи країну.
Перемога прийшла
У Сорок п’ятому році!

Вечірнє небо,
Перемоги салют.
Солдати Росії
Наш сон бережуть.
Я виросту —
Дітям своїм розповім,
Як прадіди їх
Захищали країну!

Вірші про війну для дітей початкової школи на конкурс читців (2-3 клас)

Гойдається жито нестиснений,
Крокують бійці по ній.
Крокуємо і ми — дівчата,
Схожі на хлопців.
Ні, це не горять хати,
То юність моя у вогні,
Йдуть по війні дівчата,
Схожі на хлопців.
Я тільки раз бачила рукопашний.
Раз – наяву і тисячу — у сні.
Хто говорить, що на війні не страшно,
Той нічого не знає про війну.

***

22 червня 1941 року
«Почалася війна…» –
У серце вп’ялося
Страшною отруєною стрілою.
І на світі
Все змінилося.
І тривога
Встала
Над країною.

Ця звістка
Собою закрила сонце,
Немов чорна хмара в грозу.
Ниви
Раптом пожухла,
Дзвоники
Здригнулися
У разбуженном лісі.

Ця звістка
Вдарила, як бомба.
Гнів народу
Піднявся хвилею.
В цей день
Ми поклялися до гробу
Воювати
З проклятою війною.

В цей день
Ти вірним став солдатом,
І тобі,
Минулий бій солдатів,
Люди
За перемогу в сорок п’ятому
Від душі
Спасибі кажуть.
Миклай Козаків

***

Заспівували пісню заспівувача
Заспівували пісню заспівувача,
Підспівували всі до одного,
І вона їм серце зігрівала,
Тільки жаром серця свого!
Тільки тим, що впала прямо в душу,
Стала сонцем, дійсністю і мрією,
Нашої російської дівчиною Катрусею,
Сероглазой дівчиною простий.
Йшла Катюша з гнівом або болем,
Від Радянської батьківщини далеко.
І бровинки тонкі, соболині,
Як зійшлися, розлучитися не могли!
А. Прокоф’єв

***

Його зарили в кулю земний,
А був він лише солдат,
Все, друзі, простий солдат,
Без звань і нагород.
Йому як Мавзолей земля —
На мільйон століть,
І Чумацькі Шляхи порошать
Навколо нього з боків.
На рудих скатах хмари сплять,
Метуть метелиці,
Грому важкі гримлять,
Вітру розбіг беруть.
Давним-давно закінчився бій…
Руками всіх друзів
Покладений хлопець в кулю земний,
Як ніби в Мавзолей…
С. Орлов

***

Немає сказали ми фашистам
Не зазнає наш народ
Щоб російський хліб запашний
Називався словом “брот”.
І від моря і до моря
Встали російські полки
Встали з російськими одно
Білоруси, латиші,
Молдавани, чуваші.
Всі радянські народи
Проти спільного ворога
Всі, кому крейди свобода
І Росія дорога.
Не опишеш в цій були
Німців били там і тут,
Як побили – так салют.

***

Від безкрайньої сибірської рівнини
До поліських лісів і боліт
Народ піднімався богатирський
Наш великий радянський народ,
Виходив він вільний і правий,
Відповідаючи війною на війну,
Постояти за рідну державу,
За могутню нашу країну
Розтрощуючи залізо і камінь,
Він ворога нещадно разив
Переможний прапор Над Берліном
Прапор правди своєї поставив.
Він пройшов через полум’я і воду
Він з шляху не звернув свого.
Слава, слава, герою народу!
Слава, Армії цієї країни!

Вірші про війну для дітей початкової школи (4-5 клас)

Дороги повні
Дороги військові в піснях оспівані,
Дощами омиті, снігом одягнені,
Земля, що розбита ногами, копитами,
Минулими тут і давно забутими.
У вузли сплетені, проторены і пройдені,
Як вени набряклі пораненої Батьківщини.
Всі сили на битву велику кинуті.
Дороги — повні, а ось трави – не кошены.
Ст. Шильцын

***

Жінкам-воїнам
Чоловікові війна незвична,
А жінці важче подвійно.
Але з справою впоралася відмінно
Свята жінка у війні.
Вона зв’язківець і санітарка,
Водій танка, медсестра.
В боях їй часто було жарко,
Взимку тремтіла біля багаття.
Скількох бійців вона рятувала,
Тягла прямо з вогню.
І, нехай, смертельно втомлювалася,
Без діла не було ні дня!
Фашистів влучно вражав,
Як ювелір-спеціаліст.
На літаках літала.
«Нічна відьма», — кликав фашист.
Спасибі Вам за вашу звитягу,
За неспокійний ратний труд,
Адже не знайдеш таку область,
Де твої стежки заростуть.
А. Владимиров

***

А я не бачив діда…
А я не бачив діда,
Він не прийшов з війни.
Зате була перемога
І сльози тієї весни.

І я навесні народився,
Але через тридцять років.
За це дід мій бився,
Рятуючи білий світ.

На пам’ять тільки фото,
І старий зошит.
Тепер моя робота –
Росію захищати.

І нехай могила діда
Від будинку далеко.
Не даремно була перемога –
Кордон на замку!
Е. Довгих

***

— Господи, змилуйся! — скрикнула вона,
І застогнала безпорадно, слабо.
Сіла на лавку, і в мертвих очах
Скорчився болем зацькований страх.
І — тиша переповнила тіло
У вухах задзвеніло — «осиротіла…»
— Осиротіла, -ворочались губи,
І задкував образ Спасителя в кут…
А на столі, на папері шорсткою
Букви чорнильні падали вправо.
Падали…
Падали…
Все повторюючи:
«…поліг смертю хоробрих…»
9 травня.
А. Парунов

***

Я іноді чую:
“Не треба,
Не треба ятрити рани.
Адже це правда, що втомилися
Ми від розповідей про війну
І про блокаду перегорнули
Віршів цілком достатньо”.

І може здатися:
Праві
І переконливі слова.
Але навіть якщо це правда,
Така правда —
Не права!

Щоб знову
На земній планеті
Не повторилося тієї зими,
Нам потрібно,
Щоб наші діти
Про це пам’ятали,
Як ми!

Я не даремно турбуюсь,
Щоб не забулася та війна:
Адже ця пам’ять — наша совість.
Вона як сила нам потрібна…
Ю. Воронов

***

Зірки
Скільки зірок розпечених світить нам з висоти?
Двадцять сім мільйонів — мені відповіла ти.
Двадцять сім мільйонів? Ця цифра точна?
Рівно стільки закоханих погубила війна.

Плачуть верби, а клени сумно так шелестять,
Двадцять сім мільйонів міцно-міцно сплять.
Вони хоробро билися за Вітчизну свою,
У наших піснях залишилися, хоч загинули в бою.

Життя повинна бути прекрасною у нашій вільній країні,
Вірю я — не марні були жертви у війні.
Плачуть верби, а клени сумно так шелестять,
Двадцять сім мільйонів міцно сплять…
А. Н. Воскобойников

***

На старому цвинтарі, що біля села,
Мармуру немає і в помині.
Тільки хрести, покосившись, стоять
З воєнних часів і понині.
Скромно ромашки цвітуть, волошки,
Плачуть «зозулині слізки».
Ніжно укриють могили від гроз
Гілки кучерявою берізки.

Удовині стежки приведуть сюди
Тих, хто все пам’ятає солдата.
Губи сухі прошепчут в тиші:
«Спіть спокійно, хлопці»

Короткі дитячі вірші про війну і перемогу

Нижче ви знайдете велику добірку коротких віршів про війну для дітей

Мир і дружба всім потрібні
Світ важливіше за все на світі
На землі, де немає війни
Вночі сплять спокійно діти

Там, де гримлять гармати не
В небі сонце яскраво світить
Потрібен мир для всіх хлопців
Потрібен мир на всій планеті
***
Нехай кулемети не строчать,
І грізні гармати мовчать,
Хай в небі не клубочиться дим,
Нехай небо буде блакитним,

Нехай бомбовозы з нього
Не прилітають ні до кого,
Не гинуть люди, міста…
Світ потрібен на землі завжди!
***
День перемоги
Травневий свято –
День Перемоги
Відзначає вся країна.
Надягають наші діди
Бойові ордени.
Їх з ранку кличе дорога
На урочистий парад.
І задумливо з порога
Услід їм бабусі дивляться
***
Покликав я онука з двору
До відкритого вікна.
— У що йде у вас гра?
— В підводну війну!

— У війну? До чого тобі війна?
Послухай, командир:
Війна народів не потрібна.
Грайте краще в світ.

Пішов він, вислухавши пораду.
Потім прийшов знову
І тихо питає: — Діду,
А як же в світ грати?..

Ловлячи известья, що з ранку
Передавав ефір,
Я думав: пора перестати
Грати з війною, щоб дітвора
Грати навчалася в світ!
***


Ще тоді нас не було на світі,
Коли гримів салют з краю в край.
Солдати, подарували ви планеті
Великий Травень, переможний Травень!
Ще тоді нас не було на світі,
Коли у військовій бурі вогневої,
Вирішуючи долю майбутніх століть,
Ви вели бій, священний бій!

Ще тоді нас не було на світі,
Коли з Перемогою ви додому прийшли.
Солдати Травня, слава вам навіки
Від усієї землі, від всієї землі!

Дякуємо, солдати, вам
За життя, За дитинство і весну,
За тишу,
За мирний дім,
За світ, в якому ми живемо!

Вірші про війну: дитина розповідає

Вірші про дітей війни

У дні війни
Очі дівчини семирічної
Як два померкших вогника.
На дитячому личку помітніша
Велика, важка туга.
Вона мовчить, про що не запитаєш,
Пожартувати з нею, – мовчить у відповідь.
Як ніби їй не сім, не вісім,
А багато, багато гірких років.
А. Барто

***

Хлопчик з села Поповки
Серед заметів і воронок
В селі, зруйнованому вщент,
Варто, заплющивши очі дитина –
Останній громадянин села.
Переляканий кошеня білий,
Уламок печі і труби
І це все, що вціліло
Від колишнього життя і хати.
Варто білоголовий Петя
І плаче, як старий без сліз,
Три роки він прожив на світі,
А що дізнався і переніс.
При ньому хату його спалили,
Викрали маму з двору,
І в наспіх виритої могили
Лежить убита сестра.
Не випускай, боєць, гвинтівки,
Поки не помстишся ворогові
За кров, пролиту в Поповці,
І за дитину на снігу.
С. Маршак

* * *

На фотографії в газеті
Нечітко зображені
Бійці, ще майже діти,
Герої світової війни.
Вони знімалися перед боєм —
В обнімку, четверо в рову.
І небо було блакитне,
Була зелена трава.
Ніхто не знає їх прізвищ,
Про них ні пісень нема, ні книг.
Тут чийсь син і чийсь любий
І чийсь перший учень.
Вони лягли на полі бою, —
Жити ледь починали.
І небо було блакитне,
Була зелена трава.
Забути той гіркий рік неблизький
Ми ніколи б не змогли.
По всій Росії обеліски,
Як душі, рвуться з землі.
…Вони прикрили життя собою, —
Жити починали ледь,
Щоб небо було блакитне,
Була зелена трава.
Р. Казакова

***

Обірваного ведмедика втішала
Дівчинка в понівеченою хаті:
«Не плач, не плач… Сама недоїдала,
Полсухаря залишила тобі…

… Пролітали снаряди і вибухали,
Змішалася з кров’ю чорна земля…
Була сім’я, був будинок… Тепер залишилися
Зовсім одні на світі — ти і я»

… А за селом гайок диміла,
Вражена жахливим вогнем,
І Смерть літала навколо злою птахом,
Бідою нежданої приходила в дім…

«Ти чуєш, Міш, я сильна, не плачу,
І мені дадуть на фронті автомат.
Я помщуся за те, що ховаю сльози,
За те, що наші сосонки горять…»

Але в тиші свистіли кулі лунко,
Зловісний відблиск полихнув у вікні…
І вибігла з дому дівчисько:
«Ой, Мишко, Мишко, як же страшно мені!..»

… Мовчання. Жодного голосу не чутно.
Перемогу нині святкує країна…
А скільки їх, дівчат і хлопчиків,
Осиротила підла війна?!
Л. Тассі

***

Мрії блокадного хлопчаки
На вікнах – обридлі хрести…
І добу не вщухає канонада,
А світлі хлопчачі мрії
Ведуть мене за дідового саду.

Так хочеться доторкнутися рукою
До яблучної прозоро-зрілої шкіри,
Побачити знову посмішки і спокій
На обличчях квапливих перехожих!

Так хочеться, щоб моя матуся,
Як колись, заразливо сміялася,
Зранена вибухами земля
У квіткових росах знову скупалася!

Паперовим легким змієм з вітерцем
Мчати вгору розкритого неба.
І з’їсти – захлинаючись!
До крихти!
Цілком!
Буханець смачно пахне хліб!
С. Сон

***

Балада про ляльці
Вантаж коштовний баржа брала –
Діти блокади сідали в неї.
Особи недитячі кольору крохмалю,
В серці горе своє.
Дівчинка ляльку до грудей притискала.

Старий буксир відійшов від причалу,
До дальньої Кобоне баржу потягнув.
Ладога ніжно діточок колисала,
Сховавши на час велику хвилю.
Дівчинка, ляльку обійнявши, задрімала.

Чорна тінь по воді пробігла,
Два «Мессершмита» зірвалися в піке.
Бомби, вискаливши детонаторів жала,
Злобно завили в смертельному кидку.
Дівчинка ляльку сильніше притиснула…

Вибухом баржу розірвало і зім’яло.
Ладога раптом відчинилися до дна
І поглинула і старих, і малих.
Виплила лише одна лялька,
Та, що девчурка до грудей притискала…

Вітер минулого пам’ять колише,
В дивних видіннях турбує уві сні.
Знятися мені часто великі очі
Тих, хто залишився на ладозькому дні.
Сниться, як у темній, сирій глибині
Дівчинка ляльку уплывшую шукає.
А. Молчанов

Вірші для дітей про світ без війни.

Світ
Женя святкує народження –
Ювіляру вісім років!
Подарували гості Дружині:
Гармату, танк і пістолет.

І, зовсім як справжній,
Як буває у солдатів, –
Чорний, новенький, блискучий.
З круглим диском автомат.

Гості їли ватрушки,
Женя в кімнаті грав –
Він військові іграшки
По частинкам розбирав.

– Що ж ти наробив, Женя?!
Все зламав? Який жах!..
– У мене разоруженье! –
Голосно крикнув ювіляр.
С. Міхалков

***

Слово дуже потрібне
Є на світі слово
— потрібне і важливе,
Немов сонце, гріє
Це слово кожного.
Написати без плями
Дуже Світла хоче
Це слово важливе,
Тепле, як літо.
Світ для всіх народів,
Мир на всій планеті!
Він нам дуже потрібен —
Мені, тобі і Світлі.
М. Батьківщина

***

Не потрібно нам війни-біди
У нас військові в сім’ї:
Мій прадід, дід і тато.
Бували діди на війні,
Піду і я в солдати.

Але не за тим, щоб воювати,
Смертей і воєн досить!
Я буду світ наш охороняти –
Живи країна спокійно!

Нехай на Землі цвітуть сади,
Здорові будуть діти,
Не потрібно нам війни-біди,
Хай сонце яскраво світить!
Е. Шаламонова

***

Щасливий світ
Щасливий світ! Ми для тебе
Що можемо, зробимо, звичайно,
І життя на нашій маленькій Землі,
Нехай буде світлою і серцевого.

Нехай буде мир! Він потрібен нам,
Не для боїв ми народилися. Згодні?
Для щастя, світла, добрих справ,
Для вдалих днів і прекрасних.

***

Нам потрібен мир
Нам потрібен мир
На блакитній планеті.
Його хочуть
І дорослі і діти.
Їм хочеться, прокинувшись
На світанку,
Не згадувати,
Не думати про війну!
Нам потрібен мир, щоб будувати
Міста,
Садити дерева і працювати в полі.
Його хочуть усі люди доброї волі.
Нам потрібен мир
Навіки! Назавжди!
В. Кравченко

***

Нехай ходять голуби по дахах,
Хай тануть в небі журавлі…
Нехай буде мир!
Він так нам потрібен!
Світ потрібен людям всієї землі!
Нехай будуть ріки, міста і села,
Нехай ліс росте, зводяться мости…
Нехай діти всієї планети ходять до школи,
Нехай цвітуть у всіх дворах квіти!
Н.Гавриленко

***

Давайте дружити!
Давайте будемо дружити один з одним,
Як птах — з небом, як поле — з плугом,
Як вітер — з морем, трава — з дощами,
Як дружить сонце з усіма нами!..
Давайте будемо прагнути до того,
Щоб нас любили і звір, і птах.
І довіряли всюди нам,
Як самим вірним своїм друзям!..
Давайте будемо берегти планету —
У всій Всесвіту схожою нету:
У всьому всесвіті зовсім одна,
Що буде робити без нас вона?
В. Мазнин

Дякуємо за інтерес до статті «Вірші про війну для дітей початкової школи та дошкільного віку». Якщо вона виявилася корисною, то прохання зробити наступне:

  • Поділіться з друзями за допомогою кнопки соціальних мереж
  • Напишіть коментар внизу сторінки — поділіться порадами, висловіть свою думку
  • Подивіться нижче схожі статті, можливо, вони виявляться вам корисні

Всього вам доброго!