Дитина не хоче вчитися в школі: що робити, основні причини

Сьогодні від багатьох батьків чуєш одну і ту ж фразу — дитина не хоче вчитися, збори до школи стали справжнім ранковим кошмаром.

Щоб вирішити цю проблему в хід йде все: повчання, лайка і крик і навіть тілесні покарання. Але ці заходи рідко приносять успіх, як же вирішити ситуацію?

Головне завдання батьків — з’ясувати причини, за яких дитина втратила бажання відвідувати навчальний заклад, а згодом намагатися усунути негативні фактори.

Чому дитина не хоче вчитися: 5 основних причин

Чому дитина не хоче вчитися

Всіх дітей шкільного віку можна умовно підрозділити на наступні групи:

• Школярі, які з цікавістю отримують нові знання.
• Учні, ставлення яких до навчання рівне, спокійне.
• Діти, для яких навчання тяжка ноша.
• Хлопці, у яких повністю відсутня мотивація до навчання, виникає стійке небажання відвідувати уроки.

Основна маса дітей, які втратили інтерес до навчання, веде себе так в силу ряду обставин. Головними причинами небажання дитини ходити до школи є:

• Відсутність інтересу до певних занять.

У кожного малюка свій рівень інтелекту і різні здібності, для дитини, захопленого малюванням або складанням віршів, складно «на відмінно» виконувати завдання з фізики або математики. Якщо небажання школяра вчитися пов’язано саме з цим, дорослим слід зрозуміти його прагнення і спрямувати процес у потрібне русло, відповідне інтересам маленького чоловічка.

• Складності з процесом навчання.

Багато діти не в змозі впоратися зі шкільними предметами. У такому випадку вирішити конфлікт допоможе професійний репетитор або вчитель, проводячи додаткові заняття з потрібних предметів. Діти, що не відчувають себе серед однолітків «білими воронами» через нестачу знань, охоче відвідують навчальний заклад.

• Конфлікти з однолітками, вчителями.

Відсутність бажання відвідувати уроки часто пов’язане з конфліктами в класі або неприязним ставленням до конкретного вчителя, з-за чого різко змінюється поведінка, що особливо часто помітно у підлітковому віці. Рішення очевидно — з’ясувати причину конфлікту, дати пораду, як приборкати ситуацію, в крайньому випадку вибрати інше місце навчання.

• Надмірна опіка.

Інтерес до навчання пропадає в тому випадку, якщо батьки «вчаться» замість свого чада. Ретельний контроль за збором портфеля, виконанням домашньої роботи, вимоги отримувати виключно високі оцінки з усіх предметів змушує маленької людини перебувати в постійному стресі, а страх і невпевненість у своїх силах з часом формують відраза до відвідування школи. Завдання дорослих полягає не в тотальному контролі за сином або дочкою, а допомоги, яка потрібна.

• Відсутність контролю.

У таких випадках ситуація цілком протилежна попередній, мама і тато пускають все на самоплив. Ніхто не контролює маленького непосиду, не перевіряє уроки, не цікавиться отриманими оцінками. У дітей мало розвинене почуття самоконтролю, вибір між уроками або грою, завжди виявиться на користь останньої. Рішення проблеми — розвивати в дитині почуття самоконтролю.

Що робити, якщо дитина не хоче вчитися: поради психолога

У ряді випадків допомогти розібратися зі стійким небажанням вчитися може тільки психолог.

Не варто ставитися до консультацій у спеціаліста як до чогось ганебного, адже дитяче небажання відвідувати школу може бути викликано безліччю факторів:

• несприятливою атмосферою в родині,
• неблагополучними друзями,
• наявністю у малюка дефектів зовнішності або мови,
• надмірною активністю,
• наявністю залежності від гаджетів.

У таких випадках вирішити проблеми, вирішувати конфліктні ситуації вкрай складно без допомоги фахівця.

Що робити, якщо малюк не хоче вчитися в початкових класах

Найчастіше маленькому непосиді не хочеться відвідувати школу із-за раннього підйому, небажання виконувати домашні завдання, боязні суворого вчителя чи конфліктів з однокласниками.

Завдання мами і тата:

• Спочатку адаптувати маленького учня до школи: пограти з ним в «шкільні уроки», дозволяючи виступати не тільки в ролі учня, але і викладача, щоб зняти страх.
• В перші дні навчання класти малюка в портфель улюблену іграшку, щоб він міг грати на перервах.
• Постаратися заздалегідь познайомити юного учня з майбутнім викладачем.
• Заохочувати маленького чоловічка різними способами за відвідування школи: влаштовувати у вихідні похід до кінотеатру або в центр розваг.
• Ні в якому разі не карати за неуспішність на перших порах.

Що робити, якщо школяр не хоче вчитися в середній школі

Що робити, якщо школяр не хоче вчитися в середній школі

У віковому межі від 9 до 12 років у дітей починає активно формуватися характер та самооцінка.

Відмова від навчання в цьому віці часте явище, справа в тому, що в класі все частіше виникають конфліктні ситуації, пов’язані з періодом становлення характерів.

Завдання дорослих:

• Дізнатися коханого нащадка причину конфлікту.
• Звернутися за допомогою до викладача, його досвід стане гарною підмогою в справі усунення конфлікту.
• Створити вдома сприятливу психологічну атмосферу.
• Заохочувати за гарну успішність. «Батіг і пряник» – дієвий метод, але караючи сина або дочку за проступки, батьки часто забувають про заохочення.
• Не насміхатися над проблемами юного школяра, поставитися до них серйозно.

Що робити, якщо підліток після 12 років не хоче вчитися

У підлітковому віці на перший план виходить інша причина відсутності бажання відвідувати шкільні заняття — безглузді, на думку підлітка, шкільні предмети.

Підлітки до цього часу вже добре знають свої здібності і недоліки і вважають, що ряд предметів їм просто не стане в нагоді надалі.

Мета батьків:

• Роз’яснити важливість всього процесу навчання для розширення кругозору.
• Пояснити, що життя мінливе і в майбутньому можуть стати в нагоді знання, які здаються непотрібними на даний момент.
• Стимулювати гарну успішність, розумно карати за погані оцінки.

У підлітковому віці на перший план виходить інша причина відсутності бажання відвідувати шкільні заняття

5 простих порад з виховання

• Заздалегідь почати готувати юного учня до шкільних занять, прищеплювати інтерес до навчання.
• Не пред’являти завищені вимоги, орієнтуватися на ті сфери діяльності, до яких існує стійкий інтерес..
• В розумних межах контролювати виконання шкільних завдань.
• Бути в курсі конфліктних ситуацій свого нащадка, разом шукати шляхи вирішення.
• Стимулювати за добру успішність.

Чого не можна робити

• Залишати на самоплив» шкільне життя сина чи доньки.
• Надмірно опікувати.
• Застосовувати тілесні покарання.

В сучасній системі освіти існує величезний мінус — основні складнощі з навчання лягають на плечі тат і мам.

Тільки батьки роз’яснять чаду, що в даний момент, гарну освіту означає гідне майбутнє.

Якщо правильно підійти до підготовки до школи, соціалізації і розвитку малюка, в майбутньому у нього не з’явиться бажання прогулювати шкільні уроки.