Дитина не хоче вчитися в школі: що робити, основні причини

Сьогодні від багатьох батьків чуєш одну і ту ж фразу — дитина не хоче вчитися, збори до школи стали справжнім ранковим кошмаром.

Щоб вирішити цю проблему в хід йде все: повчання, лайка і крик і навіть тілесні покарання. Але ці заходи рідко приносять успіх, як же вирішити ситуацію?

Головне завдання батьків — з’ясувати причини, за яких дитина втратила бажання відвідувати навчальний заклад, а згодом намагатися усунути негативні фактори.

Зміст

Чому дитина не хоче вчитися: 5 основних причин

Чому дитина не хоче вчитися

Всіх дітей шкільного віку можна умовно підрозділити на наступні групи:

Школярі, які з цікавістю отримують нові знання.
Учні, ставлення яких до навчання рівне, спокійне.
Діти, для яких навчання тяжка ноша.
Хлопці, у яких повністю відсутня мотивація до навчання, виникає стійке небажання відвідувати уроки.

Основна маса дітей, які втратили інтерес до навчання, веде себе так в силу ряду обставин. Головними причинами небажання дитини ходити до школи є:

Відсутність інтересу до певних занять.

У кожного малюка свій рівень інтелекту і різні здібності, для дитини, захопленого малюванням або складанням віршів, складно «на відмінно» виконувати завдання з фізики або математики. Якщо небажання школяра вчитися пов’язано саме з цим, дорослим слід зрозуміти його прагнення і спрямувати процес у потрібне русло, відповідне інтересам маленького чоловічка.

Складності з процесом навчання.

Багато діти не в змозі впоратися зі шкільними предметами. У такому випадку вирішити конфлікт допоможе професійний репетитор або вчитель, проводячи додаткові заняття з потрібних предметів. Діти, що не відчувають себе серед однолітків «білими воронами» через нестачу знань, охоче відвідують навчальний заклад.

Конфлікти з однолітками, вчителями.

Відсутність бажання відвідувати уроки часто пов’язане з конфліктами в класі або неприязним ставленням до конкретного вчителя, з-за чого різко змінюється поведінка, що особливо часто помітно у підлітковому віці. Рішення очевидно — з’ясувати причину конфлікту, дати пораду, як приборкати ситуацію, в крайньому випадку вибрати інше місце навчання.

Надмірна опіка.

Інтерес до навчання пропадає в тому випадку, якщо батьки «вчаться» замість свого чада. Ретельний контроль за збором портфеля, виконанням домашньої роботи, вимоги отримувати виключно високі оцінки з усіх предметів змушує маленької людини перебувати в постійному стресі, а страх і невпевненість у своїх силах з часом формують відраза до відвідування школи. Завдання дорослих полягає не в тотальному контролі за сином або дочкою, а допомоги, яка потрібна.

Відсутність контролю.

У таких випадках ситуація цілком протилежна попередній, мама і тато пускають все на самоплив. Ніхто не контролює маленького непосиду, не перевіряє уроки, не цікавиться отриманими оцінками. У дітей мало розвинене почуття самоконтролю, вибір між уроками або грою, завжди виявиться на користь останньої. Рішення проблеми — розвивати в дитині почуття самоконтролю.

Що робити, якщо дитина не хоче вчитися: поради психолога

У ряді випадків допомогти розібратися зі стійким небажанням вчитися може тільки психолог.

Не варто ставитися до консультацій у спеціаліста як до чогось ганебного, адже дитяче небажання відвідувати школу може бути викликано безліччю факторів:

несприятливою атмосферою в родині,
неблагополучними друзями,
наявністю у малюка дефектів зовнішності або мови,
надмірною активністю,
наявністю залежності від гаджетів.

У таких випадках вирішити проблеми, вирішувати конфліктні ситуації вкрай складно без допомоги фахівця.

Що робити, якщо малюк не хоче вчитися в початкових класах

Найчастіше маленькому непосиді не хочеться відвідувати школу із-за раннього підйому, небажання виконувати домашні завдання, боязні суворого вчителя чи конфліктів з однокласниками.

Завдання мами і тата:

Спочатку адаптувати маленького учня до школи: пограти з ним в «шкільні уроки», дозволяючи виступати не тільки в ролі учня, але і викладача, щоб зняти страх.
В перші дні навчання класти малюка в портфель улюблену іграшку, щоб він міг грати на перервах.
Постаратися заздалегідь познайомити юного учня з майбутнім викладачем.
Заохочувати маленького чоловічка різними способами за відвідування школи: влаштовувати у вихідні похід до кінотеатру або в центр розваг.
Ні в якому разі не карати за неуспішність на перших порах.

Що робити, якщо школяр не хоче вчитися в середній школі

У віковому межі від 9 до 12 років у дітей починає активно формуватися характер та самооцінка.

Відмова від навчання в цьому віці часте явище, справа в тому, що в класі все частіше виникають конфліктні ситуації, пов’язані з періодом становлення характерів.

Завдання дорослих:

Дізнатися коханого нащадка причину конфлікту.
Звернутися за допомогою до викладача, його досвід стане гарною підмогою в справі усунення конфлікту.
Створити вдома сприятливу психологічну атмосферу.
Заохочувати за гарну успішність. «Батіг і пряник» – дієвий метод, але караючи сина або дочку за проступки, батьки часто забувають про заохочення.
Не насміхатися над проблемами юного школяра, поставитися до них серйозно.

Що робити, якщо підліток після 12 років не хоче вчитися

У підлітковому віці на перший план виходить інша причина відсутності бажання відвідувати шкільні заняття — безглузді, на думку підлітка, шкільні предмети.

Підлітки до цього часу вже добре знають свої здібності і недоліки і вважають, що ряд предметів їм просто не стане в нагоді надалі.

Мета батьків:

Роз’яснити важливість всього процесу навчання для розширення кругозору.
Пояснити, що життя мінливе і в майбутньому можуть стати в нагоді знання, які здаються непотрібними на даний момент.
Стимулювати гарну успішність, розумно карати за погані оцінки.

У підлітковому віці на перший план виходить інша причина відсутності бажання відвідувати шкільні заняття

5 простих порад з виховання

Заздалегідь почати готувати юного учня до шкільних занять, прищеплювати інтерес до навчання.
Не пред’являти завищені вимоги, орієнтуватися на ті сфери діяльності, до яких існує стійкий інтерес..
В розумних межах контролювати виконання шкільних завдань.
Бути в курсі конфліктних ситуацій свого нащадка, разом шукати шляхи вирішення.
Стимулювати за добру успішність.

Чого не можна робити

Залишати на самоплив» шкільне життя сина чи доньки.
Надмірно опікувати.
Застосовувати тілесні покарання.

В сучасній системі освіти існує величезний мінус — основні складнощі з навчання лягають на плечі тат і мам.

Тільки батьки роз’яснять чаду, що в даний момент, гарну освіту означає гідне майбутнє.

Якщо правильно підійти до підготовки до школи, соціалізації і розвитку малюка, в майбутньому у нього не з’явиться бажання прогулювати шкільні уроки.