Така традиція зародилася в давні часи, коли ченці усамітнювалися від навколишнього світу й всі сорок днів до Великого Воскресіння Христового проводили в постах та молитвах.
На протязі всіх сорока днів посту, у церквах священники читають молитви з проханням про прощення людських гріхів перед Господом Богом. Вони читають проповіді, щоб люди усвідомлювали свою гріховність та просили у Господа вибачення за це. Тільки він може пробачити, засуджувати чи милувати. Людина в самому своєму народженні вже грішна. Тому, попри все на світі, всі повинні випросити у Господа прощення для себе.
Також, потрібно вибачити всім грішникам. Господь призиває бути добрими, з відкритим добрим серцем один до одного, а він є й буде завжди з ними. Однак ті, що не усвідомлюють та несуть зло, бездушність, гординю й впертість, навіть якщо дотримуватимуться посту, їх молитви будуть даремними. Потрібно завжди пам’ятати, що Всевишній бачить все!